Цікаві вислови про Гоголя

«Російська мова Гоголя була не рідна, а вивчена, сильно пере­йнята українською стихією... він думав по-українському, а пи­шучи свої твори, перекладав їх російською мовою. якби Гоголь пожив довше в українському оточенні , не тинявся серед чужинців, за кордоном, то він став би українським письменни­ком» (В. Дорошенко).

«Жахливе нерозуміння Гоголя можна пояснити. тільки од­ним: за природою свого духу і творчості він був чужий для вели­коруської літератури» (А. Перетц).«У письменника формується нова місія - посланництво від імені поверженої в рабство Батьківщини. Він виконав свою місію засобами російської мови блискуче. Українець зробив величезний внесок у сусідню літературу, а подяки жодної»         (Я. Славутич).

«У багатьох випадках навіть відчутно, що Гоголь думає рідною мовою і не намагається перекладати російською, залишивши все в природному стані»

 (О. Мандельштам).

«Гоголь продовжив розвиток естетичних ідей, що були властиві українській художній думці. Тут маємо справу з тенденцією ак­тивного входження українського матеріалу в російську літературу: і естетичних, і інтелектуальних, і ментальних форм» (П. Міхед).

«Я з усіх сил намагаюся як новину сказати те, що сказав Го­голь» (Л. Толстой).

«Як письменник, Гоголь сформувався на ґрунті староукраїн­ської літератури, його творчість увібрала в себе родові барокові ознаки, тому гоголівські твори близькі до української барокової проповіді, повчального слова. і до старої інтермедії, вертепної драми, побутового анекдоту, бурлеску» (Ю. Барабаш).

«Для росіян він - «Николай Васильевич», для українців - «Микола Васильович», римські друзі називали його «синьйор Нікколо», для людства ж він просто Гоголь, видатний чародій слова, ясновидець, що володів даром проникати в найсокровенніші таємниці душі людської». Так про Гоголя сказав Олесь Гончар.

 «Скажу вам одне слово про те, яка в мене душа, хохлацька чи російська. Я сам не знаю, яка в мене душа. Знаю тільки, що ні­яких переваг не дав би ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровані Богом, і кожній притаманні такі риси, яких не має інша» (М. Гоголь).

Т.Шевченко писав: «Перед Гоголем слід благоговіти як перед людиною, обдарованою найглибшим розумом і найніжнішою любов'ю до людей».  

 Ф. Достоєвський писав: «Ми усі вийшли з гоголівської "Шинелі"». 

"Гоголь хоч і митець чужої мови, але по духу й природі рідний нам, його навіть невмирущі типи з «Мертвих душ» - це зразки з наших панів, а не з кацапських. Відомо, наприклад, що Плюшкін і Іудушка Щедріна - це люди з одного поля; отже, Плюшкін зовсім наш, а Іудушка - з кацапського краю. Що не кажіть, а Гоголь душею і натурою наш. Через це слід би нам його шанувати»." (Панас Мирний)

"Феномен Гоголя можна збагнути тільки в контексті 200-літньої історії російсько-українських культурних взаємин. [...] Це він, із своєю лукавою усмішечкою генія й трагічною смертю невдахи- «будителя», завершує собою 200-літній ряд наших незліченних «культурних місіонерів» на Півночі - духовних будівників «православної імперії», якій саме українці (чомусь ми про це нині воліємо сором'язливо мовчати!) дали ідеологію. Цим, між іншим, пояснюється його «моральне проповідництво», яким він заразив російську літературу аж до Солженіцина включно (Достоєвський якраз цю «шинель» і мав на увазі, тільки говорив про неї з трепетною шаною!): для Гоголя література була частиною релігійної місії. На щастя, геній художника все-таки брав у потомственному літераторові гору над самопокликаним «місіонером», - і завдяки цьому він і зумів прищепити розкішне українське барокове древо на російський ґрунт. «Єдиної» літератури для двох народів не вийшло, літературні шляхи «Малої» й «Великої» вже в Гоголеву добу стрімко розходилися, - а от геній залишився обом літературам, і нема сенсу його ділити". Оксана Забужко, українська письменниця.

Набоков, звертаючись до зарубіжних читачів, попереджав: «Если вы хотите узнать что-нибудь о России, если вы жаждете понять, почему продрогшие немцы проиграли свой блиц ( войну с СССР), если вас интересуют «идеи», «факты», «тенденции», не трогайте Гоголя. Каторжная работа по изучению русского языка, необходимая для того, чтобы его прочесть, не оплатится привычной монетой. Не троньте его, не троньте. Ему нечего вам сказать. Не подходите к рельсам. Там высокое напряжение».

.